 |
| Всі фото були зроблені у травні |
Стилет чи стилос? — не
збагнув.
Двояко Вагаються трагічні терези.
(Євген Маланюк)
Життя дуже крихка річ. Вчора – ти спокійно собі живеш, працюєш, кохаєш. А
завтра, завтра може вже й не бути. Війна не пощадить нікого, вона зруйнує
прекрасне місто, принісши загибель багатьом мирним жителям. Тож у мешканців
Єрусалима є тільки сьогодні. Дивак Копта зібрав людей на площі аби говорити.
Говорити про те, що кожного з них турбує найбільше. Грек відповість на
запитання про поразку, самотність, страх, кохання, тривогу, чудо…
Дивна книжка. З одного боку, цікаві
відповіді Копти, на не менш цікаві запитання городян. Але… Не перед обличчям
смерті. Я б не хотіла вести балачки, коли потрібно діяти. Я би гарячково шукала
вихід, готувала зброю, або пакувалася. Не сиділа і не слухала б. Мені так
здається.
До того ж, відповіді Копти, хоч і цікаві, та далеко не завжди конкретні.
Погодьтеся, якщо людина готується завтра померти, вона хоче чути правду, хоче
дізнатися більше.
В принципі, книжка непогана. Вона заслуговує на те, аби бути у домашній
бібліотеці. Її буде приємно час від часу перечитувати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий