Стосунки смертної Белли Свон і вампіра Едварда Каллена продовжуються. Його
родина з радістю приймає дівчину як свою. Та закони природи (чи то пак – над
природи) не обманути. Маленька необережність і Белла мало не стає здобиччю
Джаспера. Зникнути з життя коханої – такий шлях обирає Едвард. Не заради себе,
заради неї.
Але життя без коханого вампіра для Белли наче зупинилось. Вона втратила
майже всіх друзів. Джейкоб – єдина розрада, ліки від пережитих нещасть.
Друга книжка вже не така цікава, як перша. Воно, певно, завжди так. Якось
розтягнуто виходить. Менше дії, більше слів. Масштаби «нещасть» перебільшені. Я
би швидше розізлилася на Едварда, побажала, аби він горів у пеклі, аніж
розклеїлася. Та куди там мені, я ж не зрозумію їхнього «кохання» або ж –
КОХАННЯ )).
А ще, я ненавиджу, коли в продовжені переказується, нагадується, що
відбувалося в першій частині. Я пам’ятаю (!), що там відбувалося! І я не
дебілка, аби це забути! Навіть, якщо б чекала рік на те продовження.
Читати? Так, гадаю, варто. Історія ще не закінчилася, тільки розпочалася. А
попереду на героїв чекають нові пригоди.
Комментариев нет:
Отправить комментарий