 |
| Сподобалась обкладинка, хоч і м'яка, та виглядає чудово. І папір білосніжний. |
Ох і моторошна ж книжка!!! Читати ввечері не змогла – страшно було. Ввесь
час, читаючи, відчуваєш присмак жаху. Вміють же так писати! Майже нічого
страшного не зобразивши, але посіявши таку моторошну атмосферу. Ця книжка
набагато страшніша за хвалене «Сяйво» Стівена Кінга.
Родина юного Макса, тікаючи від війни, купляє будиночок на березі моря.
Здавалося, що могло б бути краще. Сонце, приємний клімат, привітні люди. Живи й
радій.
Будинок виявився непростим. Поганим. Як «нехороша квартира» в Булгакова.
Родина вплуталася в жахливу історію, чужу гру. Сюжет до останніх сторінок
тримає увагу.
Несправедливо. Це був не їхній борг! Я не розумію, за що постраждали ці
люди. Вони не укладали ніяких сумнівних угод з Володарем, навіть не знали про
його існування. Це єдиний момент, який мені не сподобався, якийсь нелогічний.
А в цілому, книжка не просто хороша, вона – прекрасна!!! Майстерна робота!
Цікава, заворожуюча. Для мене це вже другий твір Сафона. Помітила, що його
роботи пронизані містикою, тривогою і укоюсь неймовірною печаллю. Талановитий
письменник. Раджу почитати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий